кукуріку — вигук незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
Кукур — мастер серебряного дела.Черкесия. Вторая половина XIX в. Подпись: Работал Кукур … Энциклопедия вооружений
кукурікати — кукурі/каю, кукурі/каєш і рідко кукурі/чу, кукурі/чеш, недок. 1) Видавати звуки кукуріку (про півня). 2) перен., розм. Не маючи іншого виходу, перебувати десь, очікуючи кращих обставин, умов … Український тлумачний словник
кукурікання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
кукурікати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
кукурікнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
кукурікання — я, с. Дія за знач. кукурікати 1) і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
кукурікнути — ну, неш, док. Однокр. до кукурікати 1) … Український тлумачний словник
кукуріку — виг. Звуконаслідування, що означає крик півня. || у знач. присудка. || у знач. ім … Український тлумачний словник
кукуруза — кукур уза, ы … Русский орфографический словарь